|
|
|
“Чеська родина” в прессе и литературе
На юг Украины первые чешские семьи переселились уже в 1861г. Охотно ехали чешские интеллигенты (учителя, архитекторы, музыканты) в Одессу. В 1900г они организовали общество помощи бедным чехославянам и имели свое помещение и библиотеку. В настоящее время чешская диаспора, объединенная в Одесской городской организации „Ceska rodina“ , занимается культурной и просветительской деятельностью. Общество зарегистрировано в июле 2000г, но функционирует намного раньше. Учредители общества: Людмила Бобровская, Надежда Морозова, Валентина Фендик. При обществе есть воскресная школа, фольклорный ансамбль, соблюдаются национальные обычаи и праздники, изучается историческое прошлое чехов в Одессе. Члены общества принимают активное участие в жизни города Одессы, активно сотрудничают с городской администрацией, областным советом. Поддерживают тесную связь с исторической родиной. Основная задача национально-культурного общества „ Ceska rodina“ - пропаганда и сохранение чешской культуры, а также воспитание молодежи в лучших традициях чешского народа…” “Своего не сторонимся...” “Возможно, увлечение этих девушек выдастся некоторым их ровесникам не совсем современным — тоже мне придумали в век кибернетики и электроники петь народные песни! Однако они сумеют убедить скептиков и прагматиков в том, что их занятие — это призыв души. От бабушек и мам передалась им любовь к родному чешскому языку. И приобщаются к ней не только в семье, но и принимают активное участие в деятельности городского национально-культурного общества "Ческая родина". А относительно современности, то девчонки очень даже "продвинутые" — умные, эрудированные, настойчивые: Елена Бучка на добром счете в Мариинской гимназии, ее старшая сестра Александра овладевает курсом экономики в техникуме, Светлана Фендик учится на филфаке ОНУ имени И.И. Мечникова, они отлично работают и с компьютером, и с физикой и грамматикой, и с оппонентами в дискуссии про гендерное равенство…” Елена И ГОРЕВА . Свитлина Юрия ГОРЛОВА. “Думская площадь” №15 (372) от 18 апреля 2003 года . В гости к ч ешскому обществу “ Торжества по поводу новоселья “Ческой родины” организовали одесские чехи, которые объединились в эту городскую общественную организацию. В отремонтированном и благоустроенном собственными силами помещении по улице Жолио Кюри 52 в городе Одессе, которое передано для пользования чешской общине, праздник получился по-настоящему семейным, весёлым… - И это не случайно - рассказывают основатели и руководители общества Л. Л. Бобровская, Н. В. Морозова и В. М. Фендик, - ибо мы действительно одна большая семья. Членами общества стали наши мужья, дети, за счёт чего наша община насчитывает теперь 80 человек (например, у Л.Л. Бобровской пятеро детей). Наш праздник посетили В.А. Драги со своим отцом А.А. Драги – активистом и основателем нашего общества, автором герба нашего общества, который выполнен за всеми правилами геральдики (А.А. Драги является действительным членом Всероссийского геральдического союза). В помещении можно увидеть панно, стенды, копии архивных документов, которые свидетельствуют о деятельности чешско-славянского благотворительного фонда. Каждое лето в Одессу приезжают преподаватели из Праги, чтобы помочь усовершенствовать владение чешским языком одесским чехам. Также сюда наведываются этнологи из чешской Академии наук. Здесь имеется библиотека чешских учебников, художественной, публицистической литературы, также собран большой архив аудио и видеоматериалов на темы истории, культуры и географии Чехии. Всех благ желали чешской общине гости - заведующий отделом " Центробщественных связей " горисполкома О. А. Зозуля, представительница управления в делах национальностей и миграции облгосадминистрации Л. И. Зелинская, член одесской "Про свиты" О.Б. Данильченко и прочие. Участникам праздника были представлены выставка рисунков членов "Чешского общесва" братьев Дмитрия и Геннадия Бойченко , фотоэкспозиция "Чехия глазами одесситов", созданная Г. А. Гарбузовым и С.В. Гуменюком . С большим вниманием присутствующие выслушали интересный рассказ артиста Одесского национального театра оперы и балета С. М. Когана о жизни и деятельности Иосифа Прибика , который является настоящей музыкальной легендой Одессы. Этот талантливый музыкант, композитор, дирижер, педагог с 1894-го по 1937 год неизменно стоял за пультом одесского Оперного театра. Чешская община содействует в издании подготовленной Семеном Михайловичем книги о выдающемся соотечественнике Йосифе Прибика. Студенты консерватории и артисты филармонии выполнили произведения Антонина Дворжака и Петра Ильича Чайковского. И какой же праздник обходится без угощения! В особенности понравились гостям полные сладкие чешские бухты с маком (высокие пирожки), которые выпекла Анна Владимировна Чуприна (в девичестве Карасик) за рецептом своей бабушки Божены...” Наталия ГЕОР О ГИЕВА . “Думская площадь” № 49 (356) от 20 декабря 2002 года . Передать сыновьям и дочерям Зимние праздники для Александра и Владимира с детства были веселее, чем для большинства их ровесников. Еще бы! К послушным мальчикам в начале декабря наведывался с приветствиями чешский святой Микулаше, а 19 числа подарки в сапожки клал им украинский святой Николай. Счастливого Ваноце (Рождества) желали они 25 декабря своим чешским родственникам по материнской линии, а в январе колядками и щедривкамы поздравляли украинскую отцовскую родню... Приобщение к культуре, национальным традициям чехов происходило благодаря стараниям мамы, Анны Владимировны (в девичестве Карасик), которая трепетно бережет память про своих родителей-дедов, о своем чешском корне. Семья Вацлава и Божены Карасиков переехала в Украину из Чехии в начале XX столетия. Семья поселилась в Маленькой Зубовщине на Житомирщине. Здесь, в чешской колонии, родился отец Анны Владимировны. Здесь до войны он преподавал в чешской школе. Сегодня же он живёт в Чехии в городе Теплицы, но каждое лето приезжает в Одессу посетить детей и внуков. А на память своим дорогим одесситам оставил собранный собственноручно альбом — своеобразную историю рода Карасиков — с фотокарточками давно минувших лет и событий. Теперь это одна из наиболее дорогих реликвий в семьи Чуприн-Карасиков. Здесь свыше 20 лет сохраняют и изготовленные бабушкой теперь уже взрослых сыновей, студентов академии пищевых технологий, стржикования — кружевные чепчики для грудных детей, и прабабусин рецепт праздничных бухт -ароматных пышных пирожков с маком или творогом... Свою генеалогию по примеру Чуприн-Карасиков теперь стремятся исследовать и все другие члены национально-культурного общества "Чеська родина", которое создано в Одессе. Активистами этого общественного объединения стало и семейство Юлии Богумиловны и Леонида Константиновича Малиновських — их дочь Люба, зять Юрий, внучки Саша и Елена Бучки. Девочки хорошо поют, -“Меня очень тешит, что они знают немало чешских народных песен”, - говорит Юлия Богумиловна. “ Прекрасно, что в обществе организовано и изучение чешского языка, истории, литературы. Это не только питает чешскую душу, а и оказывает содействие интеллектуальному развитию молодых вообще. А общая деятельность в общественной организации еще и сплотила семью, укрепляет ее традиции. Кстати, наша дочь и старшая внучка Саша продолжают не только национальные семейные традиции, а и профессиональные — от нас с Леонидом Константиновичем передались им способности к бухгалтерско-экономическому делу
“ Думская площадь” №3 (360) 24 января 2003 года |
Мой замечательный родной язык
Мой замечательный родной язык — Далеких пращуров привет. От песни родной и слова родного Радуется и светлеет мир! 21 февраля в пятый раз отмечался Международный день родного языка. Решение про его празднование было принято на 30-й сессии Генеральной конференции ЮНЕСКО в ноябре 1999 года с целью сохранения и развития языков, поощрение лингвистической многоязычности и многоязычного образования, а также повышение знаний про культурные и языковые традиции разных народов. За данными ООН по вопросам образования и культуры, на сегодня половине из приблизительно 6700 языков, которые используются на планете, угрожает исчезновение. По мнению специалистов, это происходит в том случае, если в той или другой национальной общине родной язык перестают изучать больше 30% ее членов. Среди основных причин — наступление более активной языковой культуры и ограничения использования местных языков в школе, в СМИ, в административных структурах, иногда выбор родителей, которые оказывают содействие обучение детей языком доминирующей культуры. За данными Атласа языков, которым угрожает исчезновение, выданного в 2002 году, среди таких “горячих точек” Европа, где под угрозой исчезновения находятся почти 50 языков. Однако, при наличии политической воли, языка, которые находятся под угрозой исчезновения, и даже те, что уже исчезли, могут быть спасены. Так, например, в Японии в конце 80-х на острове Хоккайдо на местном языке айну говорили только восемь людей. Сегодня же этот язык возрождается. Создан музей айну, молодежи предоставляется возможность бесплатно учиться языку на специальных курсах. В Англии диалект кельтского языка — корник — исчез в 1777 г., однако совсем недавно его было воскрешено и сегодня им пользуются около тысячи лиц. Наше государство, ратифицировав Европейскую хартию региональных языков или языков меньшинств, определила, что ее положение применяются к языкам таких национальных меньшинств Украины: белорусский, болгарский гагаузский, греческий, еврейский крымскотатарский, молдавский, немецкий, польския, русский, румынский, словацкий и венгерский Государственный комитет Украины по делам национальностей и миграции выступил инициатором относительно внесения изменений в части применения положений Хартии еще до четырёх языков национальных меньшинств — караимский и кримчацький, которые находятся под угрозой исчезновения, армянский и ромський, которые требуют государственной поддержки. С целью сохранения лингвистической многоязыковости на Одещине, где проживают преставители 133 национальностей, облгосадминистрация поддерживает деятельность 17 воскресных национальных школ. Они становятся настоящими ячейками национальных культур, оказывают содействие привлечению молодежи к познанию истоков духовности собственного народа. Празднование Международного дня родного языка в упомянутых школах и национально-культурных товариществах стали ещё одним из способов повышения интереса к изучению родных языков.
Ярослава Резникова
Газета “Миграция” Февраль 2004 год |
Если бы вы неожиданно попали в Чехию и ни слова не знали по-чешски, то вам довольно легко удалось бы объясниться с чехами. И не только потому, что чехи — народ вежливый, внимательный, тактичный, доброжелательный — и покажут, и сопроводят, и растолкуют, а и потому, что в чешском языке так много слов, подобных к украинским. Еще бы! Они же одного — славянского — рода-племени. Взять, например, названия месяцев года. Украинец в чешском календаре не запутается: и июнь здесь есть, и апрель, и листопад, и март (лишь произносятся с присущим чешским нюансом). А весной к чехам, как и к украинцам, прилетают скворцы (транскрипция: [шпачек]). И отдыхают чехи так же, как и украинцы, в воскресенье ([неделе]). И радуются они, почуяв рщну песню ([пЁснЁчку]), и приветствуют одно одного почти как украинцы: [добриден], [добривечер]! Но не все так просто в чешском языке, как выдается на первый взгляд. Кое-кто может попасть и в переплет. Скажем, остаться без хлеба на ужин, если в булочной продавец предложит "черствый хлеб". На самом деле тот хлеб свежий и ароматный. Вот такая себе "игра" антонимов! Или откажутся на базаре от приглашения купить "овоце" , так как будут искать фрукты. По - чешски же фрукты таки "овоце"! И как неудобно будет, если по приглашению присесть на "стол", гости начнут выдираться на стола вместо того, чтобы удобно сесть на стуле... — Конечно, к изучению языка надо подходить серьезно. Начинать с алфавита, правил написания и произношения гласных и согласных — говорит председатель городского чешского общества "Чешская семья" Людмила Бобровська. — Тем не менее в игровой форме, в непринужденной обстановке общения усвоить грамматику проще. Именно за такими методиками работают с членами общества, слушателями воскресной чешской школы, во время летних учебных семестров наши друзья из Чехии — студенты Карлова университета и других высших учебных заведений. А несколько наших юношей и девчат побывали на языковых курсах в Чехи и уже могут самостоятельно давать уроки чешского языка начинающим. Приобщению к родному языку оказывают содействие и организовываемые в обществе праздники, обрядовые народные торжества, деятельность вокального ансамбля. Итак, кто любит родной язык, тот легко и с готовностью его учит. |
По-семейному
В конце уходящего года общество "Чеська родина" пригласило на праздник театр "Балаганчик" и ансамбль "Квіточка" из музыкальной школы № 13. Собрались в Доме акте-ра и дети, и взрослые. Член общества Валентина Михайловна Фендик открыла мероприятие и очень интересно рассказала о том, как празднуется Рождество в Чехии. Католический священник отец Игнасий благословил всех присутствующих. Ребята из ан-самбля, который действует при "Чеській родині", исполнили праздничные песни, а потом показали обрядовые сцены. Интересно, например, что чехи на Рождество связывают все четыре ножки обеденного стола - чтобы семья всегда была вместе, чтобы члены ее креп-ко держались друг за друга. А для случайного гостя тут при-нято держать несколько мест. А начинает трапезу глава се-мейства с яблока, которое де-лится на части по количеству присутствующих; обязатель-ным блюдом на Рождество является жареный карп, на сладкое же - роглики (не рогалики!) с шоколадом и вареньем...
Гости в долгу не остались. И песни пели, и обряды разыгрывали. С чувством выступали ребята. Даже их руководители - Л. А. Киселева и Н.И. Хохлова - остались довольны. Однако же песни песнями, а после рассказов о рождествен-ских блюдах кушать захотелось. Вскоре все приступили к обеду. На столах была и рыба, и мясо, и колбаса, и сладости. А под каждой тарелкой лежала еще и денежка - символическая, сделанная на компьютере, но она означала пожелание счастья и процветания. Жанна Григорьевна Шестопалова, которая родилась в Украине, а живет в Чехии, провела с ребятишками веселые чешские игры, но аналогичные им есть и в Украине. Нечего говорить, что разошлись все довольные. Праздник действительно отметили по-семейному.
Надежда ИВАНОВА.
"Вечерняя Одесса" 10 января 2004 года
|
У музиці - життя чехів
"У музиці - життя чехів" ,- так говорив класик чеської музики великий Бедржих Сметана. І це справді так. Чехія - ця консерваторія Європи - дала світові Богуслава Черногорського, Йозефа Мислівечека, Леопольда Кожелуга, Яна Бренду, Антоніна Дворжака…"
- Невтомними носіями і поширюва-чами музичної культури в Чехії XVIII - XIX ст. були міські й сільські вчителі, на-ставники молоді, професійна май-стерність яких і любов до музики пере-давались із покоління в покоління, - роз-повідає Людмила БОБРОВСЬКА, голова міського національно-культурного това-риства "Чеська родина". До старо-винного, розгалуженого вчительського роду, в якому музика була основним заняттям, належала і сім'я Прибіків. З одним із представників її- Йосипом В'ячеславовичем Прибіком - пов'язана прекрасна сторінка музичної історії Одеси й України.
Чеський музикант прожив в Україні понад півстоліття, і саме Україні він зо-бов'язаний становленням свого грома-дянського світосприйняття і професійної майстерності художника і патріота, для якого українська та російська музика була чудовою школою життя.
Талановитий диригент, композитор і педагог Й.В. Прибік 43 роки стояв за пультом Одеського оперного театру. Завдяки таланту і постійній роботі над собою Прибік осягав усю глибину му-зики, її природу, її зміст і дух. Наскільки трепетно-дбайливим було ставлення Йо-сипа В'ячеславовича до авторського тек-сту, до кожної ноти, кожного штриха і нюансу, свідчить такий факт: коли одесь-кий театр у 1926 році почав ставити спектаклі українською мовою, 72-річний Прибік вивчив українську мову, прагнучи серцем відчувати її милозвучність і гар-монію...
Йосип Прибік пішов із життя 20 жов-тня 1937 року. Тисячі людей провод-жали в останню путь улюбленого мае-стро, як його величали в Одесі. З теат-ру долинали звуки органа, на якому грав Т.Д. Ріхтер. Прах громадянина Чехії, народного артиста України, Ге-роя Праці, професора Й.В. Прибіка покоїться на Другому християнсько-му кладовищі. Пам'ять же про видат-ного сина чеського народу, який зро-бив значний внесок у розвиток музич-ної культури України, живе у серцях усіх шанувальників оперного мистецтва і, звичайно ж, у серцях одеситів чеського походження.
Саме тому так радо сприйняли члени товариства "Чеська родина" задум Семена Михайловича Когана, члена Спілки театральних діячів та Національної спілки журналістів, написати книжку про Йоси-па Прибіка і усіляко сприяли публікації першого і поки що єдиного досліджен-ня творчої діяльності музиканта, компо-зитора, віртуозного диригента.
Вихід книжки "Диригент Й.В. Прибік. Одеський оперний театр" підтримали Президент Чехії, Міністерство закордон-них справ Чехії (відділ культурних та краянських зв'язків), Посольство Чехії в Ук-раїні.
А сьогодні ми вже клопочемося про встановлення меморіальної дошки на будинку № 6 на вулиці Маяковського, де жив Йосип В'ячеславович Прибік (Йозеф Вацлавович Пржибік).
"Міграція" квітень 2004 р. |
Одеське міське товариство "Чеська родина"
Як слова "хліб" і "вода" не потребують тлумачення, так і поняття "Родина", "Сім'я" вбирається з першої миті життя. Сім'я - це кохання й турбота, спільні радощі й печалі. Саме сімейне вогнище зігріває людину, наповнюєїї душу самими світлими почуттями й задумами.
Дійсно дружні, теплі, щирі стосунки, як у хорошій сім'ї, склалися в колективі, що назвав себе "Чеська родина". Ця громадська організація національно-культурного спрямування, що об'єднує етнічних чехів, створена на установчих зборах засновників 4 березня 2000 року та зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 11 липня 2000 року. її засновниками стали три самовіддані жінки Л.Бобровська, Н.Морозова, В.Фендік. Очолює товариство Л.Бобровська.
Великий авторитет в колективі має родина Драгі. Вадим стояв у витоків "Чеської родини", а його батько Адольф Адольфович - автор герба чеського товариства, виконаного за всіма правилами геральди-ки, адже А. А. Драгі -дійсний член Всеросійського геральдичного союзу. На гербі - кольори двох прапорів -України та Чехії; щит із зображенням двох з'єднаних у потиску рук, що символізує дружбу двох народів, єдність, близькість всіх чехів, незалежно від місця їх проживання. У Клейноді - вензель "СR" (Чеська республіка і "Чеська родина"), девіз "Ми єдині".
А з історичною батьківщиною у "Чеської родини" зв'язок міцніє з кожним днем. Завдяки сприянню Міністерства іноземних справ Чехії, зокрема відділу з культурних і громадських зв'язків із земляками, а також центру гуманітарної допомоги землякам, в одеситів з'явилась можливість їздити на мовні курси до Чехії, створити в товаристві бібліотечку чеських підручників, художньої та публіцистичної літератури, аудіо й відеотеку.
Викладачі й студенти з Праги, етнологи з Академії наук Чеської Республіки, які вивчають історію чеських колоній в Україні, зупиняються в затишному приміщенні "Чеської родини".
Надане міською владою приміщення по вул.Жоліо Кюрі, 52 відремонтоване силами членів товари-ства. А з якою любов'ю облаштовували вони свій національно-культурний центр! Стелажі з книгами, сувеніри, на стінах квіти, панно, стенди з фотографіями, що розповідають про події давно минулих днів та день сьогоднішній. Ось - копії архівних документів 1900 р. про заснування в Одесі чехо-слов'янського благодійного товариства, ось - давні фотографії із сімейних альбомів, юна поросль чеської громади -ансамбль чеської пісні у складі Олени та Олександра Бучків, Світлани й Тетяни Бобровських, Олександра Морозова, Володимира та Олександра Чупріни, Світлани й Олександра Фендік, Євгенії Бовт, Світлани Курах, Ірини Каїри, Володимира та Вікторії Сураєвих, Анни Паршенкової.
А далі розташовані дипломи, грамоти за участь товариства "Чеська родина" у різноманітних заходах. Чудовою сторінкою в літопис товариства "Чеська родина" ввійшли традиційні урочистості з нагоди релігійних і народних свят - Ваноце (Різдво), Веліконоце (Пасха), день Мікулаша (Святого Миколи).
Серед друзів - колектив "Злата роса" села Веселинівка Берегівського району, керівник жіночого клубу болгарського культурного центру доцент консерваторії С.Балінова, ансамбль "Балаганчик" із цен-тру творчості юнацтва Суворовського району (керівник Н. Хохлова), викладач дитячої музичної школи №13 Л.Кисельова, яка займається з ансамблем чеської народної пісні "Чеська родина", фотохудожники Г.А.Гарбузов і С.В.Гуменюк, які створили експозицію "Чехія очима одеситів".
Товариство "Чеська родина" у свій час активно підтримало задумку С.М.Когана, артиста Одеського театру опери та балету, члена Союзу театральних діячів і Національного союзу журналістів і сприяло публікації книги "Диригент І.Прібік і Одеський оперний театр"про діяльністі громадянина Чехії, народ-ного артиста України, віртуозного диригента, який майже півстоліття стояв за пультом Одеського театру. Вихід книги підтримали Президент Чехії Вацлав Гавел і Міністерство іноземних справ Чеської Республі-ки, посольство Чехії в Україні.
А сьогодні активісти "Чеської родини" вже опікуються встановленням меморіальної дошки на будинку, де жив І.В.Прібік, - у Малому про-вулку, 6.
В дальших планах національно-культурного товариства "Чеська родина" багато цікавих і важливих проектів. Про них, а також про чоти-рирічну діяльність товариства сьогодні вже мож-на дізнатися не лише з місцевої преси, із стенда-експозиції в історико-краєзнавчому музеї по ву-лиці Гаванній, але і на недавно відкритому сайті в Інтернеті - http://www.czrodina.narod.ru |
Передати синам і дочкам
Зимові свята для Олександра
та Володимира Чупринів
з дитинства були веселішими, ніж
для більшості їхніх ровесників. Ще
б пак! До слухняних хлопчиків
на початку грудня навідувався
з вітаннями чеський святий
Мікулаше, а 19 числа подарунки
в чобітки клав їм український
святий Миколай.- Щасливого
Ваноце (Різдва) бажали вони
25 грудня своїм чеським родичам
по материнській лінії, а в січні
колядками та щедрівками
віншували українську батькову рідню…
Прилучення до культури, тра-дицій чехів відбувалося завдяки старанням мами, Ганни Воло-димирівни (у дівоцтві Карасик), яка трепетно береже пам'ять про своїх батьків-дідів, про своє чеське коріння. Родина Вацлава і Божени Карасиків переїха-ла в Україну з Чехії на початку XX століття. Сім'я оселилася в Малій Зубовщині на Житомир-щині. Тут, у чеській колони, наро-дився батько Ганни Володими-рівни. Тут до війни він викладав у чеській школі. Сьогодні ж він живе в Чехії в місті Теплиці, але щоліта приїздить до Одеси відвідати дітей та онуків. А на згадку своїм дорогим одеситам залишив зібраний власноручно альбом-своєрідну історію роду Карасиків - з фотокартками давно минулих років і подій. Те-пер це одна з найдорожчих реліквій у сім'ї Чупринів-Карасиків. Тут понад 20 років зберіга-ють і виготовлені бабусею тепер уже дорослих синів, студентів академії харчових технологій, стржиковання - мереживні чепчики для немовлят, і прабабусин рецепт святкових бухт - духмяних пишних пиріжків із ма-ком чи сиром...
Свою генеалогію за прикла-дом Чупринів-Карасиків тепер прагнуть дослідити й усі інші чле-ни національно-культурного то-вариства "Чеська родина", що створене в Одесі понад два роки тому.
Активістами цього громадсь-кого об'єднання стало й сімей-ство Юлії Богумилівни та Леоні-да Костянтиновича Малиновських - їхня донька Люба, зять Юрій, внучки Саша й Олена Бучки.
- Дівчатка гарно співають, і мене дуже тішить, що знають чи-мало чеських народних пісень, - говорить Юлія Богумилівна. - Добре, що в товаристві організо-ване і вивчення чеської мови, історії, літератури. Це не тільки живить чеську душу, а й сприяє інтелектуальному розвиткові молоді взагалі. А спільна діяльність у громадській органі-зації ще й здружує родину, зміцнює її традиції. До речі, наша донька та старша внучка Саша продовжують не лише націо-нальні сімейні традиції, а й професійні - від нас з Леонідом Костянтиновичем передалися їм здібності до бухгалтерсько-еко-номічної справи.
Наталія ГЕОРГІЄВА
"Думськяа площа " 24 січня 2003 рік |
Свого не цураємось...
Можливо, захоплення цих юнок видасться
декотрим їхнім ровесникам не зовсім
сучасним - теж мені придумали у вік
кібернетики й електроніки співати народних
пісень! Однак вони зуміють переконати
скептиків і прагматиків у тому, що їхнє
заняття - то поклик душі.
Від бабусь і мам переда-лась їм любов до рідної чесь-кої мови. І прилучаються до неї не лише в сім'ї, а й беручи активну участь у діяльності міського національно-культур-ного товариства "Чеська роди-на". А щодо сучасності, то дівчата цілком "просунуті" - розумні, ерудовані, наполегливі: Олена Бучка на доброму рахунку в Марийській гімназії, її старша сестра Саша опановує курс в економічному технікумі, Світла-на Фендик навчається на філфаку ОНУ імені 1.1. Мечникова, вони відмінно вправляються і з комп'ютером, і з фізикою та граматикою, і з опонентами в дискусії про гендерну рівність.
Олена ІГОРЕВА
Світлина Юрія ГОРЛОВА
"Думська площа" №15 18 квітня 2003 рік |
До рідних джерел
Дворічна Віка, внучка однієї з організаторів та активісток національно-культурного товариства "Чеська родина" Надії Володимирівни Морозової, чеську мову почала вивчати ледь не з пелюшок. Особливо подобається дівчинці, коли бабуся читає їй казочки чеської письменниці Божени Нємцової, а ще як бере з собою на заняття до чеської недільної школи.
Тут за партами сидять не пише ДІТИ, старшокласники, студенти, а й дорослі. І всі вони сумлінно освоюють лексику та граматику чеської мови, залюбки співають чеські пісні, знайомляться з Історією, культурою, традиціями свого народу.
- А допомагають нам у реалізації освітянських та культур ницьких програм наші друзі з Чехії, зокрема а Центру гуманітарної підтримки краян в Україні, — розповідає голова то вариства "Чеська родина" Людмила Людвігівна Бобровська. Цієї осені з Праги до нас приїздила студентка Карлова університету Іванна Трглікова (на знімку вгорі праворуч). Дівчина студіює там українську мову та літературу, отож її перебування в Одесі було взаємно корисним. Спілкування українською, російською, чеською мовами значно збагатило кожного з учасників навчального процесу. Приемну згадку залишили по собі минулорічні наші гості - Марія Заградникова, співробітниця музею історії з Праги, та Марушка Мартякова, юрист за фахом. Під гітару Марії співала вся "Чеська родина", а на запитання Марушки під час уроків чеської мови здіймався цілий ліс рук. З прабатьківщини наші вчительки привезли багато художньої літератури, навчальні посібники, пісенники.
Варто сказати, що бібліотека нашого товариства поповнюється і книжками, виданими Головною спеціалізованою редакцією літератури мовами національних меншин України на замовлення Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України за Національною програмою випуску суспільно необхідних видань.
Чеська сторона сприяє І пек Тздкам членів нашого товаристві до Чехії. За мовними програма ми на курсах у місті Добрушка і серпні побувала студента Одеського національного універ ситету їм. І.І.Мечникова Світлані Фендик. Нині ж у місті Брно не семестрових мовних курсах на вчається Саша Малиновська, сту дентка економічного університету ту. Пізнавальним і захоплюючими був відпочинок кількох наших дітей у літніх таборах Чехи, куди з'їхалися етнічні чехи з багатьох: куточків світу.
Наталія ГЕОРГІЄВА |
|
|